Газета Фінської православної церкви «Aamunkoitto» пише (24.2.2026) про українку Оксану Горбанову. Вона родом з Дніпра, звідки втекла від війни до Фінляндії разом зі своєю дочкою у 2022 році. Зараз вона працює проектною співробітницею партнера Фінської православної церкви, дияконічної та місіонерської організації «Filantropia ry».
До війни Оксана жила стабільним життям середнього класу. Вона працювала викладачем англійської мови в університеті, жила з родиною в окремому будинку та насолоджувалася повсякденним життям. Однак війна раптово все змінила. Сирени тривоги, вибухи та пошуки притулку у ванній кімнаті вдома зрештою змусили її покинути країну. Втеча через Польщу була важкою та хаотичною, і цей досвід особливо вплинув на її доньку.
Частина родини Оксани все ще перебуває в Україні, що викликає постійне занепокоєння. Вона уважно стежить за ситуацією та щодня підтримує зв'язок з близькими. Проте Оксана відчуває провину. Вона краще спить вночі в Україні, ніж у Фінляндії, хоча її ночі в Гельсінкі не турбують звуки війни загарбників.
– Можливо, поганий сон у Фінляндії пов'язаний не лише з занепокоєнням, а й з почуттям провини, бо я в безпеці.
Адаптація до Фінляндії пройшла досить добре. Оксана вважає, що фіни ставляться з розумінням до українців. З іншого боку, виникають труднощі через мовний бар'єр, працевлаштування на посадах, що відповідають її освіті, та побудову нових стосунків. Багато українців мають високу освіту, але все одно отримують роботу з нижчим рівнем освіти. Однак її донька добре адаптувалася до школи та повсякденного життя.
Православна Церква є важливою частиною життя Оксани. Вона активно бере участь у церковній діяльності та допомагає українцям зрозуміти практики Православної Церкви у Фінляндії. Віра та спільнота мають велике значення, особливо в часи кризи.
Щодо майбутнього, Оксана реалістична, але сповнена надії. Вона не вірить, що відносини між Україною та Росією покращаться надовго, і не бачить повернення на батьківщину найближчим часом. Зараз вона зосереджена на тому, щоб жити одним днем. Найбільше її турбує майбутнє дітей, але вона сподівається, що з часом все налагодиться.
Коментарі
Дописати коментар