Телеканал «MTV» показав новинний сюжет (6.9.2025) про думку українців щодо того, чи залишатися у Фінляндії, чи повертатися до України. Згідно з нещодавнім дослідженням, лише меншість українців, які втекли від війни до країн Північної Європи, хочуть повернутися на батьківщину одразу після закінчення війни. Більшість планує оселитися на новій батьківщині.
Шлях родини Лойченко до Фінляндії
38-річна Жанна Лойченко працює на компанії з пакування ягід у Суоненйокі. Вона прибула до Фінляндії навесні 2022 року разом зі своїм чоловіком Анатолієм та сином Іллею після того, як їхнє рідне місто Чернігів було окуповано Росією. Раніше, провівши сім літ у Куопіо збиральницею полуниці, шлях втечі Лойченко до Фінляндії був природним.
На той час Анатолій працював у Польщі, і родина приїхала до Фінляндії через нього. Зараз вони живуть у Весанто в провінції Північне Саво.
Жанна каже, що їй сподобався час, проведений у Фінляндії, але вона сумує за теплом і світлом України. Вона вважає довгі, холодні зими у Везанто суворими. Однак її чоловік хотів би залишитися назавжди, оскільки цінує спокій природи, чисте повітря та можливості для риболовлі. Анатолій знайшов роботу в лісовому господарстві та насолоджується життям у Фінляндії. 18-річний син родини, Ілля, не впевнений у своєму майбутньому. Він дистанційно вивчає право в українському університеті та працює з матір'ю в ягідній компанії.
Результати скандинавського дослідження
Університет Осло Метрополітен опитав 3379 українців, 856 з яких перебували у Фінляндії. Дослідження проводилося восени 2024 року та взимку 2025 року. Лише 9% сказали, що хочуть повернутися одразу після війни; 40% не були впевнені; а 51% сказали, що взагалі не планують повертатися.
За даними ООН, 6,9 мільйона українців вже втекли з країни, понад п'ять мільйонів вирушили до Європи. За оцінками, 350 000 з цих людей перебувають у скандинавських країнах.
Чому повернення до України непривабливе?
Олена Мельник, планувальник послуг, яка працює над інтеграційним проектом у Суоненйокі, каже, що майже ніхто з її сотень клієнтів не планує повертатися. Багато хто знайшов роботу, отримав водійські права та квартири у Фінляндії. Вони будують тут своє життя.
Згідно з дослідженням, українці не вірять, що будь-який мир буде постійним. Багато хто не хоче виховувати своїх дітей у країні, де постійно існує загроза війни. Якщо їхній будинок зруйновано або рідне місто окуповано, немає реальних умов для повернення. Вісімдесят два відсотки респондентів негативно ставилися до повернення, якщо вони не могли повернутися саме до рідного міста.
Жанна Лойченко відрізняється тим, що її будинок у Чернігові збережено. Її мати та сестра також досі живуть там. Вона підтримує з ними тісний зв'язок і турбується про їхню безпеку через триваючі бойові дії.
Дослідження виявило, що українці мають глибоку недовіру до власної політичної системи. Водночас довіра до скандинавських суспільств та політики дуже висока.
У Фінляндії Україну часто розглядають як крихку демократію, яка просувалася до членства в ЄС ще до російського вторгнення. Однак, за даними дослідників, реальність була складнішою: країна страждала від корупції, і до чверті українців розглядали можливість виїзду ще до війни.
Хто такі біженці?
Дослідження показало, що близько 60 відсотків українців, які прибувають до країн Північної Європи, становили жінки, а 40 відсотків – чоловіки. Спочатку більшість становили жінки, але з того часу гендерний баланс став більш рівномірним. Порівняно з іншими групами біженців, українці, як правило, мають високий рівень освіти: понад 60 відсотків мають вищу освіту.
Проте більшість із них працюють у Фінляндії на роботах, які не відповідають їхній кваліфікації. Відсутність мовних навичок та проблеми з визнанням кваліфікації заважають багатьом працювати за фахом. Мельник каже, що це багатьох засмучує, але Лойченко не заперечує. Він має ступінь з економіки, але каже, що щасливий, поки може знайти роботу.
Оригінальна стаття:
Коментарі
Дописати коментар