Газета Helsingin Sanomat (1 квітня 2024) пише про дружбу між українською (Гнідко) та фінською (Міллінемі).
🟤 Ілона та Петро Гнідко приїхали до Фінляндії з Криму в серпні 2022 року. Спочатку вони не планували залишатися, але через вагітність Ілони вирішили дати Фінляндії шанс. На їхнє рішення вплинули фінські пологові будинки та лікарні.
🟤 Подружжя Гнідків почало вивчати фінську мову та заснувало проект Фонду Інституту Діаконіс (фін. Diakonissalaitos), який об’єднав фінські та українські родини. У січні 2023 року вони познайомилися з родиною Міллінемі, які стали їхніми «хрещеними батьками». Вони проводили час разом, смажили шашлик і бігали підтюпцем, що призвело до теплої дружби.
🟤 Дружба поглибилася, коли собака Гнідкових потрапила в аварію. Міллінемі швидко допомогли знайти ветеринара та підтримували Гнідка під час операції. Цей досвід зміцнив їхні стосунки.
🟤 Фіни визнали Гнідків спокійними та підбадьорливими господарями. Спочатку вони спілкувалися через додатки для усного перекладу, але незабаром телефонні переклади припинилися, і розмови почали поглиблюватися.
🟤 Проект Фонду Інституту Діаконіс «З сім’ями» (фін. Perheiden parissa), запущений під час кризи біженців 2015 року, допоміг возз’єднатися 37 сім’ям. Метою проекту було сприяти інтеграції іммігрантів у Фінляндії. Незважаючи на те, що проект завершився наприкінці 2023 року, багато дружби продовжилися.
🟤 Мікко Міллініємі заохочує фінів дружити з іммігрантами, оскільки це приносить винагороду та допомагає людям у складних ситуаціях. Важливість дружби в інтеграції велика, а відкрита взаємодія допомагає зрозуміти різні культури.
Повний текст статті (фінською мовою):
https://www.hs.fi/pkseutu/art-2000010282102.html
Коментарі
Дописати коментар