«Калевала» (Kalevala) — епічний твір XIX століття, зібраний Еліасом Льоннротом на основі карельської та фінської усної фольклорної творчості та міфології 📖. «Калевала» зібрана зі східно-фінської культурної спадщини ▶️. Епічна поезія займає центральне символічне місце у Фінляндії 📜. Калева відіграла важливу роль в історії фінських ідей і в розбудові власної національної культури. 👇
🪔 «Калевала» — це епічна історія про створення землі, яка описує суперечки та мандрівки у відповідь між народами землі Калевала під назвою Вяйньоля (Väinölä) та землі Похйола (Pohjola), а також їхніми різними героями та антагоністами. Основна історія — будівництво та пограбування епічної міфічної машини для заробляння багатства Сампо (Sampo).
🖋️ До 18 століття поезія «Калевала» була поширена по всій Фінляндії та Карелії. Однак у 18 столітті воно почало зникати, оскільки європейська римована поезія стала більш поширеною у Фінляндії. Фінська народна поезія була вперше записана в 17 столітті та збиралася любителями та вченими протягом наступних століть. Незважаючи на це, більшість фінської поезії залишилася лише в усній традиції.
🧝♂️ Еліас Льоннрот (Elias Lönnrot, 1802–1884) був лікарем, ботаніком, лінгвістом і поетом у Кайнуу (Kainuu).
🎶 Навесні 1828 року він вирушив з метою збирати народні пісні та поезію. У той час, коли він збирав «Калевалу», він був окружним санітарним інспектором у Каяні. Протягом своєї кар'єри Льоннрот здійснив загалом одинадцять польових поїздок протягом п'ятнадцяти років у Кайнуу та Відні (Беломорська Карелія).
🥁 Екскурсії та спроби Льоннрота допомогли йому скласти «Калевалу» і принесли значну насолоду людям, яких він відвідував. Він витрачав багато часу на переказ зібраного, а також на вивчення нових віршів.
🪶 Мета Льоннрота полягала в тому, щоб зібрати поеми в широку сюжетну історію, засновану на моделі епосів «Іліада» та «Одіссея» Гомера. Він також прибрав християнські та інші «сучасні» риси з віршів, змінив назви місць і людей. Зрештою Льоннрот опублікував п’ять різних «Калевал».
🎭 Перша версія «Калевали», яка називається «Стара Калевала», була опублікована в 1835 році і складалася з 12 078 віршів. Найбільш відома сьогодні версія була вперше опублікована в 1849 році і складається з 22 795 віршів, розділених на п'ятдесят народних історій.
🧑🏻🎨 Насправді дуже мало відомо про особистий внесок Еліаса Льоннрота в «Калевалу». Вчені досі сперечаються про те, наскільки «Калевала» є справжньою народною поезією, а скільки — власним твором Льоннрота, а також про ступінь «автентичності» тексту щодо усної традиції.
🪗 «Калевала» починається з традиційного фінського міфу про створення, що веде до історій про створення землі, рослин, істот і неба. Створення, зцілення, боротьба та розповідь внутрішніх історій часто здійснюються персонажем або персонажами, які оспівують свої подвиги чи бажання. У багатьох частинах історій персонаж полює або запитує тексти (заклинання), щоб отримати певні навички. Окрім чарівного заклинання та співу, існує багато історій про хіть, романтику, викрадення та зваблення. Героям оповідань часто доводиться здійснювати нерозумні чи неможливі подвиги, яких вони часто не досягають, що призводить до трагедії та приниження.
📢 Сампо є ключовим елементом усієї роботи. Багато дій та їхні наслідки викликані самим Сампо або взаємодією персонажа з Сампо. Його описують як магічний талісман або пристрій, який приносить своєму власникові велику удачу та процвітання.
🗣 Вірші «Калевали» написані у формі чотириногого трохелю, тобто віршометра «Калевала». Нині віршована форма вважається застарілою. На фінську поезію та лірику вплинула анго-саксонська культура.
💪 «Калевала» була перекладена понад сто п'ятдесят разів понад шістдесятьма різними мовами
🕦 День Калевали відзначається у Фінляндії 28 лютого відповідно до першої версії Калевали Еліаса Льоннрота в 1835 році.
🤔 Зараз фіни цінують епос «Калевала», але рідко його читають. Теми Калеви знайомі фінам, але старомодний і важкий для читання текст віршів може не знайти резонансу сьогодні.
«Lemminkäisen äiti» (Мати Леммінкяйнена) — романтична націоналістична картина 1897 року, написана фінським художником Акселі Галлен-Каллела. Картина ілюструє уривок з «Калевали». Картина зображує сцену з поеми, де герой Леммінкяйнен помер, а його мати витягла шматки мертвого тіла свого сина з річки Туонела (Tuonela) та зшила їх знову. Вона зображена з тілом у стилі п'єта, чекаючи, поки бджола, посланник бога Укко (Ukko), принесе їй мед від богів, щоб повернути її сина до життя. Картина належить до колекцій Художнього музею Атенеум.
Коментарі
Дописати коментар